10 жовтня 2024 року в Києві пройшов 𝗧𝗵𝗲 𝟭𝘀𝘁 𝗡𝗨𝗥𝗘𝗖𝗔𝗕 𝗪𝗼𝗿𝗸𝘀𝗵𝗼𝗽 “𝗨𝗔 𝗮𝗻𝗱 𝗘𝗨 𝗡𝘂𝗰𝗹𝗲𝗮𝗿 𝗘𝗱𝘂𝗰𝗮𝘁𝗶𝗼𝗻 𝗧𝗿𝗲𝗻𝗱𝘀 𝗮𝗻𝗱 N𝘂𝗰𝗹𝗲𝗮𝗿 𝗜𝗻𝗱𝘂𝘀𝘁𝗿𝘆 𝗣𝗿𝗼𝘀𝗽𝗲𝗰𝘁𝘀”. Захід був присвячений актуальним питанням розвитку ядерної освіти в Україні та запитам ядерного сектора України до навчальних закладів.
Основною метою зустрічі стало обговорення сучасних тенденцій у ядерній освіті, аналіз потреб ядерної галузі України та ЄС, а також пошук шляхів удосконалення освітніх програм для підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері ядерної енергетики та медицини.
Серед учасників були представники Європейської мережі ядерної освіти (ENEN), Українського ядерного товариства, клініки Спіженко, Об’єднаного офісу підтримки Європейської Комісії в Києві, що займається управлінням Інструментом співпраці у сфері ядерної безпеки, Об’єднаного дослідницького центру ЄС (JRC), Агентства з ядерної енергії (NEA), Радіоізотопного центру POLATOM, CVR, АТ «НАЕК «Енергоатом», а також провідні українські університети та дослідницькі центри. Загалом у зустрічі взяли участь 92 предствника, дотичних до ядерної галузі України та Європи.
Перша частина зустрічі складалася з презентації матеріалів щодо інформації про перспективи ядерної енергетики в Україні, про стан ядерної вищої освіти в Україні, про європейський досвід з підтримки ядерної освіти. На першій сесії були обговорені питання окремих напрямів ядерних знань: матеріалознавство, ядерна медицина, поводження з радіоактивними відходами, інші.
Друга частина була дискусійною та спиралася на опитування учасників в режимі реального часу. Як українська, так і європейська сторона зійшлися в тому, що найвпливовішим фактором розвитку ядерної освіти й актуальності її освітніх курсів є зв’язок із індустріальними компаніями, як в енергетичному напрямку, так і з компаніями з неенергетичних застосувань.
Ядерний сектор потребує знань за багатьма напрямками, тому було важко відокремити конкретні теми для обговорення. Тим не менш, тема освіти в області ядерної медицини в Україні була обговорена більш детально. Це відбулося, завдяки безпосередньому діалогу між представниками освіти та клінічної практики. В такому діалозі не вистачало представників МОЗ України та МОН України. Було вирішено організувати окрему зустріч для більш детального обговорення освітнього процесу за цим напрямом.
Щоб поєднати між сосбою більшість напрямів, було вирішено обговорити існуючи кращі практики щодо розвитку ядерної освіти, а також бар’єри та рішення для подолання цих бар’єрів. Виявилось, що українська освіта користається практично всіма тими практиками, що й європеські колеги. Різниця в можливостях у масштабному застосування практик.
Серед бар’єрів розвитку було окреслено три бар’єри, як найболючіші: мала кількість абітурієнтів, які йдуть на фізичні факультети; низький рівень лабораторної інфраструктури; законодавчі ініціативи (увага збоку влади) до технічних/природничих спеціальностей. Що нас об’єднує в бар’єрах з європейськими колегами, так це зниження зацікавленості до природничих наук серед молоді. Європа докладає багато зусиль, бо за представленими оцінками до 2035 року буде потрібно 100 000 – 200 000 співробітників, які будуть залучені в ядерну галузь. Їх треба готувати для забезпечення зеленої енергетики, де ядерна компонента буде складати вагому частину.
Наступні рішення були зазначено серед тих, що можуть підтримати ядерну освіту та будуть сприяти її розвитку: більш глибока інтеграція української освіти до європейської ядерної освіти, яка зможе покрити проблеми у короткостроковій перспективі; розвиток залученості до виконання міжнародних грантових проєктів, в тому числі в освітній сфері, що будуть спрямовані на створення нових навчальних програм і розвиток освітньої інфраструктури в Україні. Фундаментом для покращення ядерної освіти в довгостроковій перспективі полягає в зміні існуючого відношення державної політики до вищої ядерної освіти та ще більшої залученості до освітнього процесу промислових компаній ядерного сектору.
З матеріалами робочої зустрічі можна ознайомитися за посиланнями нижче:
NURECAB project short presentation – Sergii Pugach
UA nuclear sector: JSO perspective – Dave Corbett
UA nuclear education overview (fission) – Volodymyr Kravchenko
Nuclear education in Europe – Natalie Bonilla
EU gap analyses in nuclear education&Labour needs of nuclear sector in EU – Gabriel Lazaro Pavel
Energoatom knowledge and labour needs – Dmytro Shamis, Mykola Kolesnyk, Oleksiy Kredenets
EU Nuclear waste management, decommissioning and dismantling – Franck Wastin
UA nuclear medicine overview, knowledge and labour needs – Ruslan Zelinsky
EU nuclear education: HU case study – Csilla Peznyak
Nuclear Medicine in Poland – Renata Mikolajczak
UA Materials science and engineering – Sergii Lytovchenko
EU Materials science and engineering – Petra Gávelová
Захід був організований за фінансової підтримки проєкту NURECAB.
Проєкт NURECAB («EU-UA Nuclear Research and Education Capacity Building», GA#101173510) отримав фінансування від Європейського Союзу в рамках робочої програми EURATOM 2023-2025.
